Моніторинг реформи НУШ показав, що, починаючи з третього класу, учнівство все менше любить математику. Тобто нелюбов до неї в базовій школі не з’являється в один момент, а тягнеться з початкової.
Як можна вплинути на ситуацію, знають учительки, що розповідали про свою роботу під час квітневої Онлайн-толоки від EdCamp Ukraine.
Лейтмотивом цього заходу були цікавинки у викладанні математики.
МАТЕМАТИЧНІ ГОЛОВОЛОМКИ
від Катерини Терлецької, докторки фізико-математичних наук, керівниці лабораторії математичних наук НЦ МАНу
Умовний поділ учнівства на “фізиків” та “філологів” Катерина Терлецька вважає застарілим. Як і те, що хлопці знаються на точних науках краще за дівчат. Вона переконана, що кожна дитина може закохатися в математику й досягти в точних науках високого рівня. Усе залежить від того, чи зможе вчитель зацікавити її своїм предметом ще в початковій та середній школах.
Математикиня також із власного досвіду знає: саме від того – чи дівчат щодо точних наук заохочують і підтримують у школі, чи стереотипізують – багато в чому потім залежить і кількість жінок у науці, зокрема в галузі фізики й математики. Щирі розповіді про те, як жінки обстоюють своє право обирати шлях у науці, стають опорою і прикладом для багатьох майбутніх науковиць.
Дієвий інструмент “закохування” в математику – головоломки. Пошук нестандартного рішення стимулює в дітей розвиток образного мислення, розширює свідомість, стимулює розумову діяльність та активізує зацікавленість у навчанні загалом.
Головоломки для розминки (з них варто починати урок, аби залучити дітей до активної роботи):
- ребуси: найбільш використовувані в навчанні– картинки з поєднанням літер, малюнків, спеціальних позначок, з яких треба визначити закодоване слово;
- друдли: візуальні загадки у вигляді мінімалістичних картинок, з яких кожен може побудувати власну історію. Наприклад, малюнки з книги “Маленький Принц”, на яких хтось бачить шляпу, а хтось – як удав проковтнув кролика;
- задачі “так-ні”: вчитель / учителька змальовує нестандартну або дивну ситуацію (наприклад, “У кімнаті були Біллі та Джон. Джон вийшов із кімнати, але за кілька хвилин повернувся. Він побачив, що вікно прочинене, на підлозі лежить розбита банка, а поруч із нею – мертвий Біллі. Хто вбив Біллі?”), а учнівство має ставити запитання, на які можна відповісти “так” або “ні”, та вибудувати історію із початку (до цього прикладу відповідь така: “Біллі – рибка, яка плавала в банці на підвіконні. Коли Джон виходив із кімнати, протягом відкрило вікно, банка перекинулася, рибка випала й померла”). Ця гра навчає дітей ставити продумані запитання, інтерпретувати інформацію та робити висновки;
розпізнавання закономірностей: дітям пропонують закономірність (числову або у вигляді картинок), яку треба логічно продовжити.

Зображення з презентації Катерини Терлецької
Математичні головоломки (такі, де для розв’язання потрібно використати знання математики, геометрії, просторове мислення тощо):
- вау-головоломки на пакування: тренують просторове мислення, адже тут потрібно “вписати” різні геометричні форми одна в одну (наприклад, розмістити додаткову круглу фішку в уже повну квадратну коробку);
- шифри – за допомогою літер, малюнків, цифр тощо;
- магічні квадрати, судоку, кен-кен, де, окрім логіки, потрібно мати і знання арифметики.

Зображення з презентації Катерини Терлецької
- теорема Піфагора: фактично, це математичні задачі, пов’язані із тим, що нас оточує в повсякденному житті. На перший погляд, їх можна розв’язати логічно, але коли вчитель на уроці починає “розкладати” їх за допомогою математичних понять та формул, картина може кардинально змінюватися.
- Наприклад: якось під сильним сонцем рейка подовжилася на метр, причому її кінці лишилися нерухомими, а колія утворила дугу довжиною 1001 м. Запитання: наскільки піднялася над землею рейка у своїй максимальній точці дуги? Варіанти відповідей: 20 см, 2 м, 20 м. Якщо намагатися уявити собі цю ситуацію без обрахунків, то більшість людей відповідає – 20 см. Проте правильна відповідь – 20 м. Подібні задачі надзвичайно захоплюють дітей.
- математика й мистецтво: математичні закони можна демонструвати та пояснювати учням на прикладах відомих витворів мистецтва – готичні арки, колони, вітражі, прорахунок їхньої стійкості та кутів тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар